Клізми
Клізма - це спосіб очищення товстої та прямої кишки (останнього відділу травної системи) шляхом введення рідини безпосередньо через анус. Після того як рідина певний час утримується в прямій кишці, її випускають у ємність разом із каловими масами (продуктами життєдіяльності організму). У багатьох країнах світу місце клізм посіли пероральні проносні засоби та ректальні свічки (препарати, які вводять у пряму кишку, де вони розчиняються).
Клізму можна зробити в лікарні, у клініці та вдома. Обладнання залежить від обставин і бажаного результату. Один із видів обладнання називають 'кухлем Есмарха' або 'комбінованою грілкою' (бо цей набір слугує також для вагінального спринцювання - але наконечник, який вводили в задній прохід, ніколи не можна використовувати для піхви). Це місткий багаторазовий мішок, схожий на грілку, який можна підвісити або тримати в руці. До нього одним кінцем приєднано вузьку гумову трубку, а її другий кінець закінчується пластиковим наконечником для введення.
Одноразові клізми розраховані на менший об’єм рідини. Їх можна використовувати вдома, вони продаються в готовій упаковці й уже змащені лубрикантом. Ними просто користуватися: це пластиковий флакон із наконечником для введення на кінці. Спринцівка (гумова груша) працює за тим самим принципом, але її перевага в тому, що її можна використовувати повторно.
Чим клізма відрізняється від проносного?
Обидва методи стимулюють кишечник, однак проносне приймають усередину, а клізму вводять через анус; зазвичай їх не поєднують, хіба що за призначенням лікаря, наприклад перед колоноскопією. Клізми не призначені для заміни проносних; їх застосовують переважно при тяжкому закрепі та калових завалах, а іноді - щоб допомогти впоратися з 'нетриманням калу' (втратою нормального контролю над кишечником). Проносні ж, як правило, призначені для тих, хто контролює роботу кишечника або принаймні може її контролювати. Проносні широко доступні, але можуть мати короткочасні й довготривалі побічні ефекти. Якщо ними зловживати, у кишечника може розвинутися залежність від них. Клізми можуть розтягувати товсту кишку. За частого застосування товста кишка з часом може втратити м’язовий тонус, і тоді вона вже не зможе створювати м’язові скорочення, потрібні для виведення калу.
Чи можна робити клізму з іншими рідинами, крім води?
Існує безліч сумішей, якими можна промивати кишечник. Один із найбезпечніших і найм’якших варіантів - теплий сольовий розчин, оскільки він не вимиває з організму електроліти. Очищення товстої кишки передбачає клізми з травами, харчовими добавками або такими компонентами, як лемонграс, свіжий лимонний сік, часник чи кава - лікарі застерігають від цього, оскільки такі суміші подразнюють слизову кишечника, а кавові клізми вже призводили до смерті. Ті, хто робить клізми заради задоволення, нерідко готують їх самостійно, щоб досягти певного ефекту; при цьому використовують надзвичайно різноманітні інгредієнти, наприклад вино, кастильське мило (мило на основі оливкової олії), мелясу тощо - однак мило може спричинити хімічний опік кишечника, а алкоголь потрапляє просто в кров, тож і те, і те небезпечне.
Медичне призначення
Лікування клізмами практикують із давніх часів. Історично їх застосовували, щоб полегшити симптоми закрепу, болю в животі та різних хвороб. Крім того, під час пологів клізми було заведено ставити вагітним жінкам безпосередньо перед народженням дитини. Колись це було звичайною практикою під час пологів - щоб стимулювати перейми або уникнути виходу калу, - але лікарні здебільшого від неї відмовилися.
Сьогодні клізми застосовують для лікування цілої низки фізичних проблем, таких як закреп, нетримання калу та порушення роботи кишечника - але ніколи за підозри на кишкову непрохідність. Ті, кому доводиться вдаватися до клізм, можуть страждати від станів, пов’язаних із травмою, похилим віком, паралічем чи невиліковною хворобою.
Клізми також можуть робити, щоб усунути будь-які перешкоди перед медичною візуалізацією або безпосередньо перед такою процедурою, як колоноскопія. Медичний персонал може також вводити ліки за допомогою клізми, щоб вони не проходили через травний тракт.
Альтернативна терапія
Альтернативна медицина зробила популярним очищення товстої кишки, яке також називають колонікою, гідроколонотерапією або іригацією товстої кишки. Дехто вважає, що клізма очищає товсту кишку й нижні відділи кишечника від шкідливих токсинів, які там накопичуються. Логіка цієї теорії в тому, що в кишечнику можуть накопичуватися бактерії через кал, який не було виведено повністю. Отже, промивання товстої кишки може сприяти кращому загальному здоров’ю та самопочуттю. На жаль, сучасні наукові дослідження знаходять у цій терапії більше ризиків, ніж користі.
Клізми з еротичною метою
Нервові закінчення в прямій кишці здатні викликати дуже приємні відчуття, подібні до тих, що дають нервові закінчення в ділянці геніталій і навколо них. Хоча для когось клізма може бути неприємною (або навіть болючою), цей досвід здатен викликати збудження в приймаючої сторони. Дехто збуджується настільки, що мастурбує під час клізми. У чоловіків це може пояснюватися тим, що в процесі стимулюється простата. Сама по собі клізма може як викликати оргазм, так і не викликати його.
Клізму часто роблять перед анальними пестощами, такими як анілінгус або анальний секс. Це не лише дає парі відчуття чистоти, а й зменшує ризик потрапляння калу на секс-іграшки чи геніталії.
Клізми можуть бути частиною БДСМ (абревіатура від 'бондаж, дисципліна/ домінування, підкорення/садизм і мазохізм'). Декого збуджує можливість змусити іншу людину прийняти клізму або думка про очищення заради іншої людини. Трапляється й фетиш, пов’язаний із тим, скільки рідини вдається втримати в прямій кишці. Задоволення може приносити здатність довго утримувати рідину або те, що хтось змушує її утримувати. Тих, хто захоплюється клізмами, можуть також збуджувати спазми чи відчуття "наповненості" під час мастурбації.
Клізмофілія
Цей фетиш характеризується сильним сексуальним задоволенням, пов’язаним із клізмами. Для одних потяг до клізм може вважатися лише дивацтвом у межах 'нормального' сексуального життя, тоді як в інших він поєднується з цілою низкою інших фетишів, таких як урофілія (сеча) чи копрофілія (кал). Бажання отримати клізму може бути настільки сильним, що людина з клізмофілією (клізмо) перебільшує свої медичні проблеми, щоб отримувати процедури від медичного персоналу.
Окрім задоволення від отримання клізми, таку людину може збуджувати можливість поставити клізму іншій людині або навіть сама думка про будь-яку з цих ролей. Інших збуджує вигляд чи фактура гумового обладнання. Такі інгредієнти, як мило чи яєчні жовтки, можуть спричиняти хімічне подразнення ануса, що буває неприємно й навіть болісно. З іншого боку, відчуття болю чи печіння декого може збуджувати.
У статті в The American Journal of Psychotherapy (1976) розглянуто інтерпретацію цієї парафілії Фройдом: 'Отримуючи клізму, пацієнт ототожнює себе зі своєю матір’ю, а людина, яка ставить клізму, уособлює його батька. Клізма уособлює акт злягання, а пацієнт, який виходить із цього досвіду, - "екскрементне немовля".
Клізмові спа
По всьому світу є спа-салони, що задовольняють найрізноманітніші потреби. Ті, що спеціалізуються на нижніх ділянках тіла й дістали назву 'клізмових спа', працюють під вивіскою очищення товстої кишки та пропонують відпочинок із колонотерапією, що включає промивання й детоксикацію.
Існують також 'постачальники спеціалізованих послуг', наприклад борделі, навчені мистецтва анальної еротики. Там можуть виконати й більш нетипові запити, пов’язані з клізмами. Чи знайомий тобі вислів "напідпитку до нестями"? Ешлі Геймс, безстрашний дослідник еротики із серіалу Sin Cities на каналі Showcase, відвідав один такий заклад у Монреалі, щоб скористатися його послугами. В інтерв’ю про найшаленіше, що він коли-небудь робив, він без вагань назвав серед іншого клізму з червоним вином, яку йому поставила 'медсестра'.
Клізми та алкоголь
Якщо тебе цікавлять алкогольні клізми, зважай на те, що вони можуть бути вкрай болючими через печіння, яке викликає алкоголь. Не пробуй: алкоголь, що всмоктується через пряму кишку, швидко потрапляє в кров і оминає блювотний рефлекс, тож навіть невелика кількість може спричинити алкогольне отруєння - і від цього вже помирали люди. Чому? Бо товста кишка всмоктує алкоголь у кров швидше, ніж травна система. Будь насторожі … ризик передозування високий, а також ризик алкогольного отруєння й навіть смерті!
Клізми в кіно
Сексуальне захоплення клізмами (вибач за каламбур) не нове; ба більше, воно може мати коріння в ентузіазмі, з яким їх практикувало попереднє покоління. Якщо ти досі не розумієш, про що мова, усе стане зрозумілішим після перегляду сцени з клізмою у ванні з класичного фільму для дорослих The Devil in Miss Jones (1973), сценаристом і режисером якого був той самий чоловік, що створив Deep Throat (1972). У ній жінка чуттєво наповнює водою кожен зі своїх отворів за допомогою гумового шланга, під’єднаного до крана. Інша стара стрічка про клізми, Water Power (1977), розповідала про Клізмового бандита, який вирушає в жорстокий 'очисний загул', силоміць ставлячи клізми студенткам коледжу всупереч їхній волі. У Німеччині фільм вийшов під назвою "Schpritz" і став культовим фетиш-хітом.
Монументальна клізма
У червні 2008 року в російському місті Железноводськ відкрили бронзову статую заввишки п’ять футів і вагою 800 фунтів, присвячену - неважко здогадатися - клізмі. Цей твір мистецтва, що зображує трьох ангелів, які тримають класичну клізму-грушу, поєднує "іронію та гумор", почасти завдяки схожості з ренесансними роботами Алессандро Боттічеллі. Скульптуру встановили перед площею санаторію Машук-Аква-Терм, відомого лікуванням хвороб травлення водою з мінеральних джерел Кавказьких гір.
Наостанок
Якщо клізму ставить людина з досвідом, негативні побічні ефекти трапляються рідко. Якщо вирішиш зробити її самостійно, придбай домашній набір і уважно прочитай інструкцію! Дій гранично обережно, бо тканини прямої кишки дуже ніжні. Інакше твоя дупа (як кажуть) може вскочити в халепу!
